Консультація сурдолога

На відміну від ЛОРа, який займається усуненням гострої патології, сурдолог спеціалізується на хронічних порушеннях слуху, які можуть бути як вродженими, так і набутими.

Які існують ознаки поганого слуху? І чому важливо своєчасно перевірити слух у дитини ?

Часом люблячим батькам здається, що дитина просто неслухняна або мовчун. Вони не хочуть визнавати проблему, сподіваються, що малюк «переросте». І цим втрачають дорогоцінний час. Тільки рання та якісна діагностика дозволяє вчасно виявити порушення слуху та компенсувати часткову або повну втрату слуху, що дає шанс на повноцінний розвиток!

Справа в тому, що новонароджений малюк буде кричати та плакати. Як у всіх інших діток у нього почнеться фаза гуління з 2-3 місяців, а з 5-6 місяців він буде лепетати. Все це завдяки природному моторного розвитку. Тут важливі відмінності в інтонаціях. Плач глухого малюка одноманітний, беземоційний. Зазвичай тільки до 10 місяців вдається точно зрозуміти, що малюк не чує. Цей етап психологічного розвитку у інших дітей проходить в спробах активного спілкування. Діти зі слухом без проблем проходять його, навчаючись «перекличці». Мама кличе малюка – він відповідає їй криком особливої тональності.А нечуюче немовля більш відсторонене, не реагує на голос матері.

При найменшій підозрі необхідно пройти якісну діагностику для власного спокою і майбутнього розвитку малюка.

За статистикою, на кожну тисячу новонароджених в Україні 2-3 дитини народжуються з важкою втратою слуху, а це приблизно 400 дітей на рік. Якщо батьки не знають про цю проблему, реабілітація цих дітей, компенсація втрат їхнього слуху відсутня. Пізнє виявлення проблем зі слухом у дітей призводить до проблем з мовленням.

Батькам, що не мала проблем зі слухом в родині, дуже важко сприймати той факт, що їхня дитина має порушення слуху. Вони втрачають час та чекають до 2-3 років поки дитина розговориться. Це призводить до страшних наслідків, адже пізня діагностика втрати слуху – це втрачена можливість в тому числі своєчасно зробити кохлеарну імплантацію та мінімізувати відставання у слухо-мовному розвитку дитини.

Проблема лише збільшується. Відповідно до статистики ВООЗ щороку кількість людей з втратою слуху зростає. Міжнародні експерти прогнозують, що до 2050 року у світі 900 млн осіб матимуть проблеми зі слухом. Україна у цьому плані перебуває не на найкращому рівні. Питанню перевірки слуху населенню України не приділяється уваги, що призводить до зростання нечуючих осіб та фінансових витрат на медичну допомогу.

З 2018 р. у перинатальних центрах Києва вже запроваджено програму скринінгу слуху у новонароджених дітей і працює досить успішно.

Оптимальний час, щоб пройти діагностичні процедури і вибрати правильний спосіб лікування приглухуватості – це перший рік життя дитини. Пізніше шанси Вашої дитини мінімізувати наслідки втрати слуху, зменшуються з віком, так як зменшується пластичність мозку і через це знижується ефективність реабілітації слуху та мовлення.

Кожен вік несе з собою свої можливості і обмеження. Чим молодша дитина, тим краще базові знання та вміння закладаються в цей період.

Більшість сприймає «слух», як даність, не оцінюючи його значення, а людину з важкою з вродженою глухотою сприймають, як таку, в якої відсутній голос і відсутнє усне мовлення і рідною мовою є жестова. Та наразі, є шанс мати гарний голос, чути, і говорити, при вчасному слухопротезуванні слуховими апаратами чи кохлеарним імплантом та проведенні реабілітаційних занять з педагогом.

25 лютого вся Європа відзначає день кохлеарної імплантації. Метою є привернути увагу до можливостей, які дає слухопротезування.

В Україні за весь період проімплантовано близько 2000 дітей, серед яких є музиканти, художники, актори, співаки та інші талановиті люди.

Як проводиться обстеження слуху дітей різних вікових періодів ?

перший період новонародженості.

Проводиться скринінгова ото акустична емісія (ОАЕ) в пологовому будинку або в Центрі СУВАГ

другий період - з 2-3 місяців до 2-3 років.

Застосовується при необхідності повторна ОАЕ, Слухові викликані потенціали (КСВП), Імпедансометрія

третій - з 2-3 років до 5-6 років.

Рефлекторна або ігрова аудіометрія.

При необхідності для уточнення даних ОАЕ, КСВП, імпедансометрія

четвертий - з 5-6 років до 15 років.

Тональна і при можливості мовна аудіометрія. При необхідності для уточнення даних ОАЕ, КСВП, імпедансометрія.

Необхідно зробити застереження, що даний розподіл також вельми умовний, так як вікові рамки застосування деяких методик безпосередньо залежать від рівня психомоторного розвитку дитини.